• In English
  • Відповідальне прибирання: чому не можна спалювати суху траву, листя та інші рослинні залишки
    , опубліковано 25 Вересня 2020 року о 16:16

    З настанням осені активізувалися сезонні “палії”. Прагнучи прибрати городи та подвір’я від бадилля, сухої трави та опалого листя, часто спалюють й інше сміття. Як наслідок – щільна димова завіса, люди скаржаться, що нічим дихати, неможливо гуляти з дітьми чи висушити речі.

    Люди, котрі палять восени суху траву та опале листя, не усвідомлюють усієї небезпеки, до якої можуть призвести їхні дії, до того ж часто ігнорують вимоги пожежної безпеки. Викорінити погану традицію осіннього паління – вкрай важко, адже люди вперто не хочуть відмовлятися від усталених “методів ґаздування”.

    Особливо шкідливим є спалювання сухої рослинності у населених пунктах, адже може спричинити захворювання дихальних шляхів й алергічні реакції. Протягом літа листя дерев та довколишня рослинність накопичують пил та інші шкідливі речовини, зокрема викиди автомобілів і підприємств. Внаслідок горіння сухої трави та опалого листя виділяється дим, котрий містить оксиди азоту, вуглецю, чадний газ, а також сполуки важких металів. У листі, яке тліє без доступу повітря, утворюється бензопірен – речовина, котра здатна викликати онкохвороби. А залишки спаленого листя отруюють ґрунт.

    Окрім загрози людському здоров’ю, спалювання рослинних решток призводить ще й до таких наслідків:

    1) у сухому листі часто згорають корисні комахи, які впадають у зимову сплячку, наприклад, сонечка. Їхня здобич – попелиці, залишаються зимувати у вигляді яєць на гілках. Спалюючи листя восени, ми створюємо сприятливі умови для розмноження попелиць навесні, а потім починаємо з ними наполегливо боротися.

    2) Селяни часто спалюють рештки рослин, які протягом літа щедро обробляли пестицидами, – бадилля картоплі, наприклад. Ці отруйні речовини при спалюванні також вивільняються, потрапляючи як до повітря, так і до ґрунту.

    3) Спалювання листя призводить до руйнування ґрунтового покриву, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтотворні мікроорганізми.

    4) На природних лісових і гірських ділянках вогонь знищує насіння та коріння трав’яних рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів, а також верхні частини їхнього коріння.

    5) Знищення природної листяної підстилки у лісах призводить до збільшення в 2-4 рази промерзання ґрунту, що негативно впливає на кореневу систему багатьох дерев.

    6) За нормальних умов, коли суха рослинність перегниває, необхідні для росту рослин речовини повертаються в землю. Тому спалювання сухих залишків, навпаки, призводить до збіднення ґрунту.

    7) При спалюванні сухої трави на придорожніх ділянках або стерні на фермерських полях виникає загроза перекидання вогню на лісові масиви, що веде до знищення корисних рослин і диких тварин.

    8) Також є загроза займання житлових будинків, об’єктів підвищеної вогненебезпеки та придорожніх смуг.

    9) Дим від вогнищ у туманні дні часто спричиняє смог і надовго зависає у повітрі, внаслідок чого погіршується видимість на дорогах, що призводить до збільшення частоти ДТП. Крім того, потрапляючи в легені, смог викликає значне погіршення здоров’я людей, особливо астматиків.

    10) У випадку спалювання сухої трави на полонинах, стерні на полях, над якими проходять високовольтні лінії електропередач чи наземні трубопроводи, виникає загроза виникнення надзвичайної ситуації. Дим і вогонь за відповідних умов здатні стати причиною коротких замикань ЛЕП, що може призвести до руйнівних наслідків як для населених пунктів, так і промислових об’єктів.

    То що ж робити з опалим листям? Екологи рекомендують компостувати його. Згодом компост можна використовувати для прикореневого підкормлювання дерев і кущів.

    Слід зазначити, що, крім зазначених загроз та шкідливих наслідків для людей і довкілля, самовільне спалювання трави та листя є порушенням закону. У квітні 2020 року в Україні посилили відповідальність за забруднення атмосферного повітря, знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу, порушення вимог пожежної безпеки в лісах та самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків. Зокрема:

    за самовільне випалювання рослинності або її залишків: для населення – до 3060 – 5100 грн, для посадовців – до 15 300 – 20 400 грн;

    за підпал трави природно-заповідного фонду: для громадян – до 6120 – 12 240 грн, для чиновників – до 21 420 – 30 600 грн;

    за забруднення атмосферного повітря – до 30 600 – 61 200 грн, або обмеження волі до трьох років;

    за знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу – до 91 800 – 153 000 грн, або обмеження волі на строк від 2 до 5 років;

    за порушення пожежної безпеки в лісах: для населення – до 1530 – 4590 грн, для посадовців – 4590 – 15 300 грн;

    за забруднення повітря шкідливими випарами – до 30 600 – 61 200 грн;

    за пошкодження рослинного покриву – до 91 080 – 153 000 грн.

    Утім, попри суттєве збільшення штрафів, це не може компенсувати шкоди, завданої навколишньому середовищу та ризиків для здоров’я громадян. Адже деякі екосистеми потребують тривалого відновлення внаслідок необдуманих дій паліїв. Наше сьогодення потребує екологічно свідомих та відповідальних громадян. Тому Головне управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області закликає буковинців берегти довкілля і власне здоров’я.

    Call Now Button
    Будь в курсі подій