• In English
  • ПРОГНОЗ розвитку, поширення шкідливих комах і хвороб в озимих зернових культурах і ріпаку в Чернівецькій області та захист посівів восени 2017 року
    , опубліковано 07 Вересня 2017 року о 17:17

    В період сівби з метою обмеження багатьох видів шкідників і розвитку хвороб, формування повноцінного посіву з підвищеною стійкістю чи витривалістю проти комплексу шкідливих організмів слід маневрувати строками сівби залежно від сортів, попередників, удобрення і умов зволоження ґрунту з урахуванням фітосанітарного стану кожного поля. Після кращих попередників за умов достатнього зволоження сівбу проводять у другу половину оптимального періоду. Після інших попередників і за нестачі вологи в ґрунті посів пов’язують з допустимим для сівби зволоженням ґрунту на глибині загортання насіння.

    Протягом останніх років на території Чернівецької області спостерігається поступове наростання чисельності та шкідливості ґрунтових багатоїдних шкідників: підгризаючих совок (озима, оклична), хрущів, дротяників й несправжніх дротяників. Для визначення їх чисельності та встановлення доцільності застосування хімічних засобів до сівби озимих слід провести ґрунтові осінні обстеження методом розкопок. Розмір пошкодження гусеницями підгризаючих совок залежатиме від їх віку, фази розвитку культури та чисельності. Відчутної шкоди фітофаги завдаватимуть пізнім, недружнім сходам культури, які не мають сформованого вузла кущення. За чисельності 13–14 екз.на одному  м² гусениці озимої совки здатні повністю знищити сходи озимої пшениці. Загроза з боку грунтових шкідників зростатиме за відсутності передпосівної культивації на площах ранніх строків сівби озимих.

    Обмеження чисельності й шкідливості підгризаючих совок, хлібного туруна, інших ґрунтових фітофагів досягається поєднанням організаційно-господарських, агротехнічних та хімічних заходів. Насамперед дотримання сівозміни, зменшення частки стерньових попередників під озиму пшеницю до 5-10% та інші вищезазначені заходи. При перевищенні ЕПШ перед сівбою (дротяники та несправжні дротяники – 5-8 лич./м², озима совка – 2-3 екз./м² (поля під посів озимої пшениці), 5-8 екз./м² (поля під посів озимого жита)) та в разі вимушеного розміщення озимих зернових після стерньових попередників за 1-5 днів до сівби насіння протруюють препаратами: Вітакс, ТН, 0,5-2,5л/т; Даліла 600, ТН, 0,5-1,0 л/т; Імісід БТ, ТН, 0,4-0,5 л/т; Ін Сет, ВГ, 0,75 кг/т; Койот, КС, 0,75 л/т; Команч, ВГ, 0,5 кг/т; Командор Гранд, ТН, 0,3-1,0 л/т; Контадор Максі, ТН, 0,6-0,75л/т; Лорд, ВГ, 0,75 кг/т;  Матадор, ТН, 075-1,5 л/т; Нупрід Макс, т.к.с., 2,0 л/т; Селест Топ 312,5 FS, ТН, 1-2 л/т; Юнта Квадро 373,4 FS, т.к.с., 1,5-1,6 л/т та іншими дозволеними. Цей захід забезпечує токсикацію насіння, проростків та сходів протягом 2-3 тижнів і буде ефективним проти вищезазначених ґрунтових та цикадок, попелиць, злакових мух, інших шкідників на сходах озимих.

    За ранніх строків сівби та помірно теплої вологої погоди є небезпека осередкового заселення та пошкодження сходів злаковими мухами (переважно шведськими та ін.), які впродовж останніх років масово розвиваються на падалиці. Особливо зросте їх шкодочинність в умовах посухи. У рослин, які вижили, істотно знижуватиметься зимостійкість, тому багато з них загине протягом зимівлі.

    За теплої погожої погоди затяжної осені озимина заселятиметься злаковими попелицями та цикадками, які шкодять безпосередньо висмоктуючи соки з рослин, в результаті чого пригнічується їх ріст і розвиток та являються переносниками вірусних хвороб.

    При розміщенні озимих зернових після стерньових можливе підвищення шкідливості личинок хлібного туруна (жужелиці).

    При перевищенні ЕПШ  (злакові мухи – 30-40 екз. на 100 п.с. або 6-10% пошкоджених рослин, попелиці – 100 особин на м² або 2-3 ос. на рослину, цикадки – 40 екз. на м² або 150 ос. на 100 помахів сачком, хлібна жужелиця – 1-2 лич. на м²) вищевказаних шкідників у фази сходи – кущіння посіви обприскують осередково чи всуціль  Актарою, в.г., 0,1-0,14 кг/га, Данадимом стабільним, к.е., 1-1,5 л/га, Енжіо, к.с., 0,18 л/га, Карате зеоном, мк.с., 0,15 л/га, Карателем, к.е., 0,15 л/га, Нурелом Д, в.е., 0,75-1 л/га, Фастаком, КЕ, 0,1 л/га та іншими інсектицидами згідно “Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні”.

    За умов теплої вологої погоди восени сходи озимини на добрих агрофонах можуть хворіти на кореневі гнилі, борошнисту росу, буру листкову іржу, септоріоз, гельмінтоспоріоз, інші плямистості, збудники яких повсюди накопичились в ґрунті, рослинних рештках, насінні цьогорічної вегетації.

    Захистом посівів від хвороб передбачається виконання комплексу організаційних та агротехнічних заходів, спрямованих на створення оптимальних умов для росту і розвитку рослин, що підвищує їх стійкість і витривалість, використання для сівби здорового кондиційного насіння стійких сортів з обов’язковим протруєнням, тощо.

    Вибір протруйників здійснюють в залежності від спектра фунгітоксичної дії та рівнів захисної спроможності стосовно комплексу хвороб відповідно до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні»: Антал, т.к.с., 0,3-0,4 л/т (пшениця); Венцедор, ТН, 1,0-1,2 л/т (пшениця та ячмінь); Вікінг, в.с.к., 2,5-3 л/т (пшениця); Вінцит 050 CS,к. с. – 2,0 л/т (пшениця, ячмінь, жито, овес); Вінцит Форте SC к.с. – 1,0 – 1,25 л/т (пшениця); Вітавакс 200 ФФ, в.с.к. 2,5-3,0 л/т (пшениця, ячмінь та жито); Гізмо 60, ТН, 0,4 – 0,5 л/т (пшениця); Голдазім 500, КС, 1,5 л/т (пшениця); Гранівіт, в.с.к. 2,5-3,0 л/т (пшениця та ячмінь); Дерозал 500 КС, 1,5 л/т (пшениця та ячмінь); Джерсі 120, ТН, 0,2 л/т (пшениця); Діксіл Ультра, ТН, 0,2-0,25 л/т (пшениця); Дітан М-45, ЗП, 2,0-3,0 л/т (пшениця та ячмінь); Іншур Перформ, т.к.с – 0,5 л/т (пшениця, ячмінь); Кінто Дуо, к.с. – 2,0-2,5 л/т (пшениця та ячмінь); Колфуго Супер, в.с., 3,0 л/т (пшениця та ячмінь); Кольчуга Плюс, ТН, 0,2-0,25 л/т (пшениця); Ламардор Про 180 FS, т.н. 0,5-0,6 л/т (пшениця та ячмінь); Ламардор 400 FS, ТН 0,2 л/т (пшениця); Максим Стар 025 FS,  т. к. с., – 1,0-1,5 л/т (пшениця та ячмінь); Нупрід макс, ТН, 2 л/т (пшениця); Оріус 5, ТН–1,25-1,5 л/т (пшениця); Оріус Універсал ЕS, ЕН. 1,75-2,0 л/т (пшениця); Раксил Ультра, 120 FS, ТН, 0,2 л/т (пшениця); Раназол т.к.с., 0,4-0,5 л/т (пшениця); Селект топ, ТН, 1-2 л/т (пшениця та ячмінь); Сертікор, т.к.с., 0,75-1 л/т (пшениця та ячмінь); Систіва, ТН, 0,5-1,5 л/т (пшениця та ячмінь); ТМТД, КС, 3,0-4,0 л/т (пшениця та ячмінь); Ультрасил Дуо, ТН, 0,5 л/т (пшениця); Фундазол, ЗП, 2-3 кг/т (пшениця, ячмінь, овес та жито); Юнта квадро 373,4 FS, т.к.с., 1,5-1,6 л/т (пшениця та ячмінь) тощо.

    У фазу кущіння за інтенсивності ураження борошнистою росою, бурою листковою іржею – 1%, септоріозом листя – 5% за сприятливих для розвитку хвороб погодних умов слід провести обробки  посівів рекомендованими  фунгіцидами: Абакусом, мк.е., 1,25-1,75 л/га; Аканто плюс, к.с., 0,5-0,75 л/га; Альбітом ТПС, т.п.с., 0,04 л/га; Альто супер, к.е., 0,4-0,5 л/га; Амістаром екстра, к.с., 0,5-0,75 л/га; Амістаром тріо, к.е., 1 л/га; Аяксом, КС, 0,4-0,6 л/га; Бампером супер, к.е., 0,8-1,2 л/га; Вареоном, к.е., 0,6-1 л/га; Дерозалом 500 SC, КС, 0,5 л/га та аналогами; Дітаном М-45, з.п., 2-3 л/га; Джерелом, к.с., 0,5 л/га; Заміром, в.е., 0,75-1,5 л/га; Імпактом 500, КС, 0,25 л/га; Імпактом Т, КС, 1 л/га; Колосалем, КЕ, 1,0 л/га; Ліндером, к.е., 0,5-0,75 л/га; Міражем, к.е., 1 л/га; Рексом дуо, КС, 0,4-0,6 л/га;  Тілтом, к.е., 0,5 л/га та аналогами;  Террасилом 250, к.е., 1,0 л/га; Топсином-М, з.п., 1 кг/га; Ті Рексом, к.е., 0,5 л/га; Фолікуром 250 EW, ЕВ, 0,5-1 л/га та аналогами; Фундазолом, ЗП, 0,3-0,6 кг/га та аналогами; Церкоштефом, к.с., 0,5 л/га; Штефкором, КС, 0,5 л/га.

    Захист ріпаку в першу чергу розпочинається з організаційно-господарських та агротехнічних заходів. Дотримання сівозміни обмежує чисельність на ріпаку у фазі сходів хрестоцвітніх блішок, ріпакових листкоїда, пильщика, капустяної попелиці, хрестоцвітих клопів, біланів, совок, інших фітофагів.

    Нетоксиковані сходи озимого ріпаку повсюди заселятимуть хрестоцвіті блішки, які  за сухої погоди, t°>15°С завдаватимуть значної шкоди молодим рослинам. За їх наявності 3-5 екз. на м² посіви рекомендовано захищати Альтексом, КЕ, 0,1-0,15 л/га; Альфагардом 100, к.е., 0,1-0,15 л/га; Сумі-альфою, 0,3 л/га; Протеусом 110 OD, МД, 0,5-0,75 л/га та іншими дозволеними препаратами.

    Посіви ріпаку восени заселятимуть та пошкоджуватимуть ріпаковий пильщик, капустяна совка, білани, ріпаковий листоїд. Від ріпакового пильщика і листоїда (2-3 екз. на м²), капустяних біланів і совки (2 гусениці на м²), хрестоцвітих клопів й інших, захищають рослини ріпаку через обприскування Децисом профі 25 WG, в.г., 0,07 л/га; Карате Зеоном 050 CS, мк.с., 0,15 л/га; Коннектом 112,5 SC, КС; Сірокко, КЕ, 0,7-1,2 л/га; Ф´юрі, в.е., 0,1 л/га;  Шаманом, КЕ, 0,5 л/га.

    За теплої вологої погоди, рослини ріпаку уражуватимуться хворобами  (альтернаріозом, пероноспорозом, фомозом). За порушення сівозміни, загущенні й забур’яненні посівів, внесенні надмірних доз азотних добрив та частих дощів ймовірний прояв гнилей.

    Наприкінці вересня – початку жовтня можливий розвиток бактеріозу коренів, який спричинить загибель уражених рослин. Поширенню збудників хвороби сприятимуть шкідники (ріпаковий пильщик, капустяна муха, тощо).

    За появи ознак цих хвороб у фазі утворення розетки рослини ріпаку слід оздоровлювати Аканто плюс 28, КЕ, 0,5-1,0 л/га; Альтерно, КЕ, 0,5-1,0 л/га; Амістар Екстра 280 SC, КС, 0,75-1,0 л/га;  Колосалем Про, МЕ, 0,4-0,6 л/га; Містіком, к.е., 1 л/га; Піктор, КС, 0,5 л/га; Пропульсом 250 SE, СЕ, 0,8-0,9 л/га; Ретардином, в.г., 0,4-0,5 л/га; Ридомілом голд МЦ, 2,5 кг/га; Фіталом, РК, 2-3 л/га, іншими дозволеними препаратами. У фазі 5-6 листків культури для запобігання переростання та покращення перезимівлі проводять обробку Карамбою Турбо, РК, 0,7-1,4 л/га, Фолікулом 250 EW, EB, к.е. 0,5-0,75 л/га.

    В умовах затяжної осені посівам озимих культур загрожуватимуть мишоподібні гризуни, які мігруватимуть із посівів пізніх культур, багаторічних трав, садів, стерні та неорних земель. Піку розмноження мишоподібних гризунів слід очікувати у жовтні-листопаді.

    За наявності 3-5 і більше жилих колоній на 1 га  по полю розкладають в жилі нори біологічний препарат зернову принаду Бактороденцид (1-2,5 кг/га). Смертельна доза для гризунів  міститься в 0,3-0,5 г препарату. Загибель настає протягом 7-14 діб, при тому що для зараження здорового гризуна достатньо простого контакту із вже хворим, що призводить до заги­белі всієї колонії мишоподібних. Особливо найбільша ефективність біологічної роинади досягається в холодну пору року, коли температура повітря не перевищує +10°С. Серед хімічних препаратів дозволені до застосування родентициди: Антимиша (2-3 пакетики на нору), Бродівіт, р, (виготовлення принади),  Бромакем (20-30 гр/5 м² або 2-4 брикети на купі), принада із 0,006% діючої речовини Ізоцин (0,3-6,0 кг/га), Капкан-принада №1 (1,5-2,5 кг/га, 15 г в нірку), Крисолов (1-2 пакетики на нору), Мишолов, р. (виготовлення принади), Багіра (1,5-2,5 кг/га), Рат Кіллер Супер, ГП (5-10 кг/га), Смерть щурам №1 (1 пакетик на нору), Шторм (1 брикет на нору) та ін. Захист озимини від мишоподібних продовжують до випадання снігу.

    Систематичні обстеження полів озимих після появи сходів – обов’язкова умова догляду за посівами восени.

    При роботі із засобами захисту рослин слід дотримуватися діючих Державних санітарних правил «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві»
    ДСП 8.8.1.2.001-98 та правил техніки безпеки

    Call Now Button
    Будь в курсі подій